Гальба День народження, дата народження

Се́рвій Га́льба Це́зар А́вгуст (лат. Servius Galba Caesar Augustus), ім'я при народженні — Се́рвій Сульпі́цій Га́льба (лат. Servius Sulpicius Galba), також зустрічається — Лу́цій Лі́вій Оце́лла Сульпі́цій Га́льба (лат. Lucius Livius Ocella Sulpicius Galba; 24 грудня 3 до н. е., Таррацина — 15 січня 69, Рим) — давньоримський державний, політичний та військовий діяч, полководець, легат, дворазовий консул (33, 69), шостий римський імператор (68–69), представник роду Сульпіціїв.

Майбутній імператор народився 24 грудня 3 року до н. е. у передмісті Таррацини в родині Гая Сульпіція Гальби та Муммії Ахайки.

Завдяки знатному походженню Гальба здобув хорошу освіту та зміг побудувати блискучу військово-політичну кар'єру. За правління Тиберія він був легатом-пропретором Аквітанії та консулом у 33 році, за правління Калігули — легатом Верхньої Германії, за правління Клавдія — командувачем легіонів, які брали участь у завоюванні Британії, та проконсулом Африки.

У 48 році відійшов від політики, аж поки приблизно у 60 році не був призначений на посаду намісника Іспанії.

У 68 році Гай Юлій Віндекс підняв у Галлії повстання проти влади Нерона. Невдовзі до нього доєднався і Гальба, якому було обіцяно титул імператора. Хоча Віндекс незабаром загинув, акція увінчалася успіхом. Сенат визнав Гальбу імператором, а Нерон покінчив життя самогубством. У такий спосіб Гальба утвердився при владі й через кілька місяців урочисто вступив до столиці.

На початку свого правління він намагався позиціонувати себе як відновлювача порядку після Нерона. Було зроблено спроби покращити фінансовий стан держави, обмежити надмірні витрати двору та впорядкувати управління провінціями. Гальба прагнув також посилити роль сенату й повернутися до форми правління, започаткованої Октавіаном. Однак попри, здавалося б, успішний початок, новий імператор так і не здобув підтримки народу.

Його похилий вік і слабке здоров’я, а також відстороненість від державних справ сприяли посиленню впливу фаворитів. Гальба так і не зміг здобути довіру ні населення столиці, ні війська. Масові невдоволення викликали репресії проти знаті, ощадливість щодо виплат солдатам і загальне послаблення центральної влади. Ситуацію додатково ускладнювали й інші обставини — продовжувала тривати війна в Юдеї та спалахнуло нове повстання під проводом Авла Вітеллія.

10 січня 69 року Гальба здійснив чи не останню спробу зміцнити своє становище, усиновивши як спадкоємця Луція Кальпурнія Пізона Фругі Ліциніана. Проте цей вибір виявився невдалим, адже останній не мав достатнього авторитету, щоб консолідувати еліти.

Скориставшись народним невдоволенням, один із найближчих соратників імператора Марк Сальвій Отон організував заколот преторіанців і захопив владу. Сам Гальба був убитий на Форумі після лише семи місяців правління.