Арманд Хаммер День народження, дата народження

Арма́нд Га́ммер (також Хаммер) (21 травня 1898, Мангеттен, Нью-Йорк — 10 грудня 1990, США) — американський бізнесмен і власник, бізнес-лідер, голова правління та генеральний директор багатонаціональної нафтової та газової компанії Occidental Petroleum між 1957 і 1990 роками, відомий своїми симпатіями та близькими стосунками з владою СРСР.

Преса називала його «обраним капіталістом Леніна», крім того він став відомий своєю колекцією творів мистецтва завдяки тісними зв’язками з Радянським Союзом. Протягом усього життя він продовжував вести справи з Радянським Союзом і підтримувати особисті стосунки з радянськими лідерами, хоча клімат холодної війни перешкоджав таким зв'язкам.

Протягом багатьох років цю людину приймали в Радянському Союзі так, ніби він був лідером дружньої країни. Щоразу, коли його приватний літак приземлявся в московському аеропорту, його зустрічали чиновники Центрального Комітету. Радянські лідери змінювали свої робочі графіки, щоб прийняти високого гостя в Кремлі. Він увійшов в історію як найкращий друг усіх російських лідерів, від Леніна до Горбачова.

Він особисто перевозив гроші за завданням Комінтерну і був надійним каналом отримання готівки для співробітників ОГПУ по всьому світі, які виконували завдання більшовиків.

Арманд Гаммер заснував у Москві фабрику ручок, вивозив скарби з СРСР, займався видобутком корисних копалин на Уралі, імпортував трактори зі США, співпрацював у нафтовій промисловості і ін., допомагав у наслідках аварії на Чорнобильській АЕС.

У 1930 році Гаммер продав свою компанію і повернувся до США з цінними скарбами російського мистецтва. На початку 1950-х років він відновив ділові відносини як директор нафтової компанії Occidental Petroleum, якою керував. Гаммер вів переговори про нафтові угоди з радянським диктатором Йосипом Сталіним. Російська нафта тепер продавалася за вищою ціною, ніж міг продати сам Сталін, оскільки мало хто хотів купувати нафту у Сталіна. Occidental Petroleum і Радянський Союз побудували два великі нафтопроводи з радянських нафтових родовищ по обидві сторони Каспійського моря, щоб зашкодити проєктам конкурентної Англо-Перської нафтової компанії в Ірані. Протягом наступних 45 років Радянський Союз таємно транспортував свою нафту цими трубопроводами, а Standard Oil продавала російську нафту на світовому ринку, називаючи її іранською.

Роберт Гейл, який першим приїхав до Москви в 1986 році, щоб підготувати трансплантацію кісткового мозку для постраждалих від радіації в Чорнобилі, оцінив Гаммера в 1988 році як бізнесмена, який «часто безжально» використовував свою владу.

Він створив великий особистий капітал і фінансував багато культурних і гуманітарних справ. Гаммер часто з'являвся на телебаченні, щоб коментувати міжнародні відносини або сприяти дослідженням, спрямованим на пошук ліків від раку.

Після російської революції Гаммер відправився з подорожжю в Росію, щоб подарувати автомобіль швидкої допомоги новій більшовицькій державі, а згодом він подарує дорогу бельгійську рушницю Хрущову, ексклюзивний автомобіль Роллс-Ройс Брежнєву.

Прадід актора Армі Гаммера (нар. 1986), названий на його честь.